ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ВИДІВ ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ АДВОКАТІВ

  • О. І. Крайз
Ключові слова: принципи права, класифікація, правове регулювання, праця адвокатів, адвокатура.

Анотація

Актуальність статті полягає в тому, що адвокатура України, що є професійно-правовим правозахисним інститутом, являє собою системоутворюючий елемент механізму забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини. Адвокатура є основою, фундаментом правової держави та громадянського суспільства, без професійної діяльності якої, насамперед на засадах абсолютної незалежності, взагалі ставиться під сумнів їх існування. Рівень розвитку адвокатури безпосередньо вказує на рівень демократії в суспільстві. Важливість здійснення трудової діяльності адвокатами обумовлює необхідність забезпечення особливого підходу до регулювання їх праці. Разом із тим, слід вказати, що функціонування інституту адвокатури також відбувається у відповідності до цілої системи вихідних закономірностей, але особливого, юридичного характеру, які в юридичній літературі прийнято називати принципами. Саме останні визначають найбільш важливі відправні начала, вихідні вимоги, стосовно здійснення трудової діяльності адвокатами. У статті проаналізовано наукові підходи до визначення поняття та особливостей принципів в праві в цілому, а також в межах окремих галузей права, зокрема. Спираючись на проведений аналіз, запропоновано авторське визначення поняття принципів правового регулювання праці адвокатів. Виділено теоретичні підходи щодо класифікації принципів у праві. Констатовано значний ступінь актуальності досліджуваної проблематики. Варто також відзначити той факт, що більшість існуючих класифікацій найчастіше формуються за формулою, відповідно до якої виділяються загальні принципи права, найбільш усталені вихідні засади притаманні всім юридичним явищам та інститутам, а також принципи галузеві, міжгалузеві, які відносяться до конкретних секторів правової реальності. Наукові підходи щодо принципів адвокатської діяльності наслідують дану формулу, але при цьому в їх межах виділяються вихідні засади функціонування інституту адвокатури в цілому. Тобто, вихідні засади, що виділяються вченими, не показують закономірності, ідеї правового регулювання трудових та пов’язаних із працею відносин, а відносяться до публічного боку адвокатської діяльності. Зважаючи на викладене, ми не погоджуємось із жодною із запропонованих класифікацій. На нашу думку, виділяючи принципи правового регулювання адвокатури варто проводити паралель між засадами, котрі формують основу публічно-процесуальної ролі адвоката та інституту адвокатури, а також ідеями їх трудової діяльності безпосередньо.  Саме тому, принципи правового регулювання трудової діяльності адвокатів найбільш доцільно класифікувати таким чином: а) принципи на яких базується інститут адвокатури в цілому, тобто, вихідні засади визначені положеннями Закону України  «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; б) принципи правового регулювання безпосередньо праці адвокатів, до яких відноситься три групи вихідних засад: принципи правового регулювання реалізації права на працю адвокатів; принципи правового регулювання соціального захисту адвокатів; принципи правового регулювання праці адвокатів, як самозайнятих осіб.

Посилання

1. Старчук О.В. Щодо поняття принципів права. Часопису Київського університету права. К. 2012. С. 40-43.
2. Голованов В.М. Закони у системі наукового пізнання. М.: Думка. 1970. 231 с.
3. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я. Д.: Бао. 2008. 1287 с.
4. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління: курс лекцій. М.: Юридична література. 2004. 400 с.
5. Основи методології та організації наукових досліджень : навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А. Є. Конверського. К. : Центр учбової літератури, 2010. 352 с.
6. Дідик Н.І. Щодо питання класифікацій принципів адміністративного права України: наукова стаття. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2011. С. 92-101.
7. Щупаківський Р.В. Загальні принципи права та їх значення для адміністративно-телекомунікаційного права: наукова стаття. Держава і регіони. Д. 2019. С. 123-126.
8. Козюбра М.В. Принципи права: методологічні підходи до розуміння природи та класифікації в умовах сучасник глобалізаційних трансформацій. Наукова стаття. К.: Право України. 2017. С. 142–164.
9. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Х.: Фірма «Консум». 1998. 480 с.
10. Поляничко А.О. Принципи права: сучасний загальнотеоретичний погляд: наукова стаття. Науковий вісник Київського міжнародного університету. К. 2013. С. 55–60.
11. Головін А.П. Адміністративно-правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки: дисертація. Київ: Національна академія внутрішніх справ України. 2004. 175 с.
12. Козюбра М.В. Принципи права: методологічні підходи до розуміння природи та класифікації в умовах сучасник глобалізаційних трансформацій. Наукова стаття. К.: Право України. 2017. С. 142-164.
13. Мельник В.П. Поняття і класифікація принципів трудового права: наукова стаття. Науковий вісник Ужгородського національного університету. У: Право. 2017. С. 134-138.
14. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: закон від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України. 2013. № 27. ст. 282.
Опубліковано
2020-03-11
Як цитувати
Крайз , О. І. (2020). ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ВИДІВ ПРИНЦИПІВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ АДВОКАТІВ. Юридична наука, (7 (109), 280-286. https://doi.org/10.32844/10.32844/2222-5374-2020-109-7.36
Розділ
ТРУДОВЕ ПРАВО ТА ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ