ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ГРУПОВОГО ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ МОЛОДІЖНИМИ ЕКСТРЕМІСТСЬКИМИ УГРУПОВАННЯМИ

  • Д. Т. Джафарзаде
Ключові слова: слідчий, громадський порядок, допит, громадська безпека, групове порушення громадського порядку, екстремістські групи.

Анотація

Якість та оперативність досудового розслідування групового порушення громадського порядку, що вчиняється молодіжними екстремістськими угрупуваннями залежить від визначення та встановлення обставин, що необхідно встановити в ході такого розслідування. Значного полегшення в цьому процесі додає формування та виокремлення напрямків досудового розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії з використанням конкретних методик проведення слідчих (розшукових) дій, використання науково-технічного забезпечення діяльності правоохоронних органів та уміле комплексне їх поєднання. Ведучи мову про якісне виконання поставлених завдань щодо ефективної протидії зі злочинністю та підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів не можливе без постійного пошуку та впровадження в практику досвіду застосування новітніх досягнень науки і техніки. Відповідно до ч.1 ст.95 КПК показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. У статті висвітлено проблемні питання проведення слідчого допиту під час розслідування групового порушення громадського порядку, що вчиняється молодіжними екстремістськими угрупуваннями. Визначено основні проблеми з якими слідчий стикається при його проведенні та запропоновано раціональні шляхи вирішення. Зроблено висновок, що знання ознак неправдивих показань є необхідним суб’єктові доказування при оцінці їх достовірності. Своєчасне діагностування свідчень свідків, підозрюваних, обвинувачених, які не відповідають дійсності, дозволить слідчому або дізнавачеві висунути відповідні версії, провести допит та інші слідчі дії з використанням тактичних прийомів, направлених на спростування неправдивих показань. Однак враховуючи сучасний рівень авторитету правоохоронних органів, створюються об’єктивні причини небажання брати участь у кримінальному процесі і давати свідчення свідками-очевидцями.

Посилання

1. Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року. X.: Фактор, 2013. – 1072 с.
2. Криминалистика: учебник / под. ред. Н.П. Яблоков. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2001. 718 с.
3. Довгань А.І. Допит свідка під час розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом. Сучасні наукові дослідження представників юридичної науки – прогрес законодавства України майбутнього: матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції (м. Дніпро, 12-13 січня 2018 р.). Дніпро: ГО «Правовий світ». 2018. С. 111-113.
4. Довгань А.І. Особливості тактики допиту під час розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом. Jurnaiul juridic national: teorie and practical. 2018. № 1 (29). С. 158-161.
5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 (дата звернення 03.02.2020)
6. Шепитько В. Ю. Криминалистика : курс лекцій. – Харьков : Одиссей, 2003. 352 с.
7. Коновалова В. Допрос : тактика и психология. – Харьков : Консум, 1999. 157 с.
8. Костицький М. В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі : навч. посіб. – К., 1990. 88 с.
9. Бахин В. П. Допрос : лекция / Бахин В. П. – К. : НАВСУ, 1999. – 40 с.
10. Удалова Л. Д. Вербальна інформація у кримінальному процесі України : монографія. К. : Вид-во ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 324 с.
11. Питерцев С. К. Тактика допроса / Питерцев С. К., Степанов А. А. – СПб. : Питер, 2001. – 160 с.
12. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підручник. – К.: Кондор, 2005. – 528 с.
Опубліковано
2020-03-11
Як цитувати
Джафарзаде , Д. Т. (2020). ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ГРУПОВОГО ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ МОЛОДІЖНИМИ ЕКСТРЕМІСТСЬКИМИ УГРУПОВАННЯМИ. Юридична наука, (7 (109), 194-201. https://doi.org/10.32844/10.32844/2222-5374-2020-109-7.25
Розділ
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА; СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА, ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ